в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
Перед початком Північної війни Гетьманщина зберігала ті основні риси своєї державно-політичної та військової структури, які були закладені ще Козацькою революцією середини XVII ст. Модель її політичного устрою базувалася на звичаях та інституціях, пов'язаних із козацькою верствою, яка після Хмельниччини перебрала на себе функції організатора політичного, соціального та економічного побуту країни. Козацтво виступало речником державотворення, поповнювало своїми представниками політичну та військову еліту, визначало правове поле суспільного життя створеної ним держави. Політичний режим, який склався в Гетьманщині протягом середини — другої половини XVII ст., ґрунтувався на елементах військової демократії — колективному ухваленні рішень на загальних радах і виборності переважної більшості урядників. Щоправда, ці принципи поширювалися не на все населення, а лише на представників привілейованого стану — козаків, які були наділені політичними правами, звільнялися від різноманітних повинностей, мали окреме судочинство й адміністрацію, були особисто вільними.
Суспільно-політичний і адміністративний устрій цієї станової республіки, народженої під час війни з Річчю Посполитою, відповідним чином був структурований для воєнних потреб, наслідуючи традиції запорозького та реєстрового козацтва. Територія держави поділялася на 10 полків: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський і Чернігівський, які, в свою чергу, складалися з сотень і були одночасно військовими частинами й адміністративно-територіальними одиницями.
На чолі урядової піраміди стояв гетьман, якому належала вся повнота військової, цивільної та законодавчої влади. Гетьман обирався довічно Генеральною радою, а з кінця XVII ст. він затверджувався на своїй посаді московським царем. Поряд із гетьманом важливу роль у політичному житті Гетьманщини відігравала Генеральна рада, що складалася переважно з представників козацького стану й ухвалювала найважливіші рішення: обирала гетьмана, затверджувала мирні угоди, приймала іноземних послів і схвалювала договірні статті. Непередбачуваність поведінки середнього й дрібного козацтва {«військової черні») на радах, їх стихійний характер і погана керованість привели до поступового обмеження компетенції рад і нечастого їх скликання. Натомість усе більшого значення набула Рада старшини, де готувався перебіг Генеральних рад, визначалися кандидатури на гетьманство, велися переговори з іноземними державами, планувалися воєнні кампанії тощо. До участі в них, окрім генеральної старшини, іноді залучалися полковники, сотники, представники вищого духовенства і міської верхівки.
Вельмишановний тов pedchenko я також цікавлюся історією побачив Ваші фото карти Україна в 1670 році та карта Полтави в 1905 році Як би з Вами домовитися глянути їх ближче Потрібна інформація по Зіньківському повіту і Гадяцькоиму полку Якщо Вас зацікавило напишіть doc_seriy@ukr.net Олександр
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
