в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
В історії людства часом на рубіж століть припадають такі віхові події, які на багато років наперед визначають долі держав і народів. Для Європи кінця XVII ст. і початку XVIII ст. такою віхою стала Велика Північна війна 1700-1721 рр. Сутність війни полягала, в першу чергу, в оспорюванні шведського панування у Північній Європі. Засади шведської експансії закладалися з невеликих завоювань в Естляндії ще з кінця XVI ст. За правління Густава Адольфа (1611-1632) — блискучого полководця та дипломата — Швеція увійшла в число провідних учасниць європейського політичного клубу. Реорганізовані енергійним монархом національна армія, флот, державне управління та фінансова система стали базою для нових завоювань: у 1613 р. королівські війська відвойовують у Данії провінцію Кальмар; у 1614-1617 рр., внаслідок втручання в події московської Смути, шведи захоплюють Інгрію та Карелію, а через чотири роки відбирають у поляків один з найбільших прибалтійських портів — Ригу. Тридцятилітня війна 1618-1648 рр., у якій Швеція виявила особливу активність, зміцнила її авторитет як найсильнішої протестантської держави Європи і завдяки перемогам шведської армії забезпечила контроль не лише над уже завойованими прибалтійськими землями, але й гирлом Одеру — своєрідними «воротами» до північнонімецьких земель. Поширення шведського впливу в Центрально-Східній Європі відтак тісно залежало від пошуку нових союзників. Стокгольм планував нові територіальні надбання за рахунок сусідньої Речі Посполитої, тож був занепокоєний тим, що Московія, яка протягом 1654— 1655 рр. досягла серйозних успіхів на східних кордонах польсько-литовської держави. Зміна зовнішньополітичного балансу, поява в регіоні молодої української держави визначили нового спільника шведських монархів — ним став молодий Козацький гетьманат. У серпні 1655 р. гетьман Богдан Хмельницький уклав з королем Карлом X Густавом антипольський союз, до якого приєдналася одновірна шведам протестантська Трансільванія. 1657 р. 20-тисячний козацький корпус під проводом полковника Антона Ждановича спільно з угорськими військами брав участь у походах на Львів, Самбір і Сянок, досягнувши Кракова. Польська державність часів шведсько-козацько-трансільванського «Потопу», яскраво описаного пізніше Генріком Сенкевичем, тоді чи не вперше опинилася на межі виживання. Підсумком першої Північної війни 1655-1660 рр. став Оливський мир 1660 р., за умовами якого польські монархи відмовилися від зазіхань на шведський престол, а сама Швеція остаточно закріпила за собою естляндські та ліфляндські провінції. Це був зеніт слави й могутності шведського панування у балтійському регіоні, який, проте, ховав у собі витоки майбутніх конфліктів. Тож нова Північна війна була неминуча.
