в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
Кобеляцький район розташований у південній частині Полтавщини. Площа 1,8 тис. кв. кілометрів, до його складу входить 110 населених пунктів. Населення 54,14 тис. чол, що на 30 тис. менше ніж у передвоєнні часи. Межує із Новосанжарським, Решетилівським, Козельщинським та Кременчуцьким районами Полтавської і Царичанським районом Дніпропетровської області. Утворений 1932 року, а після ліквідації Кишеньківського і Нехворощанського районів у 1962 р. завершилося формування його території, а з 1937 року відноситься до Полтавської області.
Кобеляцький район лежить у межах Придніпровської низовини. На півдні омивається Дніпродзержинським водосховищем. По території району протікають річки Ворскла, Орель, Кобелячка, Восьмачка, Кустолове. Грунти переважно чорноземні. Західна частина району лежить у лісостеповій зоні, а східна у степовій. Ліси на території району в основному соснові, дубові, є берест, вільха та осика.
За економічною характеристикою район аграрний з розвинутою структурою промислово-кооперативних артілей і невеликих державних підприємств місцевого значення. Основною тягловою силою залишалися коні і воли. Колгоспи спеціалізувалися на зернових (пшениця, кукурудза, гречка, ячмінь, горох, соняшник) і бурячних культурах. Помітно розвивалося баштанництво. Розводили велику рогату худобу, робочих коней. Особлива увага приділялася сокільській породі овець, яка мала загальнодержавне значення. У Кобеляках працювала наукова лабораторія, де займалися їх вивченням та розведенням.
Із корисних копалин виявлені залежі глини, піску, видобувають граніт, є нафта та вугілля. До природних багацтв Кобеляцького району відносять Глинський заказник, Лучківський заказник, Перегонівський заказник, заказник місцевого значення Ситникове та урочище Сокільське
Значного розвитку набула місцева промисловість, яка певною мірою забезпечувала товарами і послугами сільське населення. В основному зосереджувалася в Кобеляках, Кишеньках, Біликах. Механічні двигуни використовувалися на виробництві валяного взуття, повсті, харчових продуктів, цегли і черепиці. Валова продукція промисловості у 1940 р. становила 7890 тис. крб. Виготовляли бондарні, столярні і металеві вироби, меблі, збрую, одяг, взуття. Виконувалися слюсарні роботи.
Район повністю електрифікований та радіофікований.
Серед пам'яток культури Кобеляцького району є численні архітектурні об'єкти 18-19 століття, поселення доби неоліту, бронзи, черняхівської культури, ранньослов'янські поселення та поселення часів Київської Русі. Знаходять числення кургани.
