в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
АБАЗІВКА (кол. Єлизаветине) — село Полтавського р-ну, центр сільської Ради, якій підпорядковані села: Лаврики, Рожаївка, Соломахівка, Червона Долина.
Розташоване на р. Полузір'є (права притока Ворскли), за 18 км від Полтави. Залізнична станцыя з однойменною назвою. Через Абазівку проходить автотраса Київ — Харків. 1719 ж. (1990). Засноване у 40-х роках 19 ст. на місці х. Курилехівки. Первісна назва Єлизаветине — на честь Єлизавети Абази (дружини поміщика М.В. Абази). Тут вони збудували палац, Успенську церкву (1847, мурована, з дзвіницею; не збереглася), цегельний з-д, вовнообробну фабрику, ґуральню, кінно- поштову станцію, дві корчми. Абази тримали кріпацький театр, оркестр із італ. музикантів, а також художників. 1859 у селі, яке після у 1861 стало волосним центром Полтави пов.,— 35 дворів, 235 ж., церква, щороку відбувався один ярмарок, у 1883 — 65 дворів, 479 ж.; 1910 в селі наліч. 85 дворів, 485 ж. Діяла церковнопарафіяльна школа, з 1885 — земське однокласне училище, з 1910 — кравецько-рукодільна майстерня. З 1890-х років до 1917 село належало поміщикам Іловайським.
Радянську владу проголошено в січні 1918. Після закінчення громадянської війни в селі засн. с.-г. товариство, сільс. споживче товариство. Було відкрито клуб, громадську б-ку. У 1926 — 104 двори, 438 ж. З 1922 в Абазівці діяв вишивальний роздавальний пункт, на базі якого у серед. 20-х років було створено вишивальну артіль «Селянка кустарка» (з 1936 — філія полтавської артілі ім. Лесі Українки), де займалися ткацтвом, вишивкою, килимарством. 1930 в Абазівці створено колгосп «Перемога», згодом його перейменовано на колгосп ім. газети «Правда» (діяв до 1976), племінний кінний завод, де вирощували орловських рисаків. У роки німецько-фашистської окупації (18. IX 1941— 23.IX 1943) на примусові роботи до Німеччини вивезено 42 чол.
Також в Абазовке есть озеро, где можна отдохнуть с друзьями и шашлыком, а купите беседку и получите не только удовольствие от отдыха а и комфорт времяпрепровождения.
В Абазівці — завод залізобетонних конструкцій виробів об'єднання «Укренергоконструкція», Повітавська виробнича агрофірма «Насіння», підсобні господарства Полтавської державної племстанції (вирощують биків, баранів) і Полтавського тампонажного управління об'єднання «Укрнафта», заготзбутбаза облспоживспілки, цех виробничо-торгового об'єднання художніх промислів «Полтавка», неповна с. ш., лікарня, клуб на 100 місць, б-ка (9280 од. зб.), будинок побуту, відділення зв'язку.
Пам'ятні знаки на честь 284 воїнів-односельців, полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни, на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 при визволенні Абазівки від гітлерівців, та мирних жителів, закатованих німецько-фашистськими окупантами. Встановлено Білоуська І. В. погруддя (1979).