БАЛАКЛІЯ — село Велнкобага
чапського р-ну, центр сільс. Ради
нар. депутатів, якій підпорядковані села Колосівка, Писарівщина, Шипоші. Розташ. за 22 км від
райцентру та за 42 км від залізний, ст. Гоголеве. 575 ж. (1990).
Виникла у кін. 16 — на поч. 17 ст.
в ході козацької колонізації Правобережжя. На карті Г.-Л. де
Боплана (серед. 17 ст.) позначена
як село Баклей. У роки визв. війни
укр. народу (1648—54) воно вже
було «містечко Балаклейка», в
якому знаходилася сотня Полтав.
полку (153 чол.). У 1654 в містечку, крім козаків, проживало 148
міщан, справами яких відали
війт та бурмістр. Валакліївська
сотня брала участь у Північній
війні 1700—21. У кін'. 18 ст. Б.
відійшла до Білоцерківської сотні
Миргород, полку. На той час у
містечку, поруч з 115 дворами
виборних козаків і 102 дворами
козаків-підпомічників, з'явився 91
двір посполитих, 15 посполитих
належали бунчуковому товаришу
П. Паскевичу з племінниками,
бунчуковому товаришу В. Родзинку та полковому осавулу С. Кирякову. 1760 Миргород, полковник
Ф. М. Остроградський одержав
універсал на володіння 109 посполитими. 1859 Б. — містечко козацьке і власницьке, наліч. 409 дворів,
3282 ж.; щорічно проводилося
три ярмарки. 1870 збуд. нову Покровську церкву, працювала церковнопарафіяльна школа. У кін.
19 ст. відкрилася земська школа.
У 1910 в Б. діяв паровий млин.
Рад. владу проголошено в січні
1918. У 1.923 Б. як центр волості
ввійшла до складу Радивонівського р-ну, 1926 Б.— Остап'ївського р-ну Лубен, округу. 350 господарств, 1810 ж. За ініціативою
комнезаму були ств. ТСОЗи «Зірка», «Плугатар», «Чубар». 1930
засн. артіль «Червоний господар».
1924 відкрилася семирічна, 1938 —
середня школи. Працювали медпункт, Будинок культури, б-ка. У
період окупації Б. гітлерівцями
14.ІХ 1941—19 (20).IX 1943 населення села переховувало поранених цац. воїнів та втікачів з концтаборів. Відступаючи, окупанти
спалили село. У Б.— радгосп
«Заповіт Леніна» (насіннєвого напряму, тваринництво), неповна с.
ш., дитсадок, Будинок культури
на 400 місць, б-ка (10 тис. од. зб.)
Село електрифіковане, радіофіоване. Уродженцем села є укр.
літературознавець А. І. Костенко.
У 1957 відкрито пам'ятник воїнам-односельцям, що загигули (255
чол,) під час Великої Вітчизи.
війни; 1967 — В. І. Леніну. У Б.—
братська могила рад. воїнів, які
полягли (17 чол.) 1943 під час
визволення села від нім. -фашист,
загарбників. На тер. Б. знаходиться городище скіфського часу
(5—3 ст. до н. е.).
| 