Березоточа — село Лубенського району, центр сільської Ради, якії підпорядковане село Суха Солониця. Розташовується при впадінні р. Удаю в Сулу, за 15 км
від райцентру та залізничної станції Лубни.
Зараз проживає приблизно 1527 осіб. Відома з
початку 17 ст. За універсалом І. Мазепи 24.1 1699 передана Мгарському монастиреві. 1729 Березоточа у складі Лубен, сотні Лубен, полку, 58 дворів; з 1750 — Снітинської сотні того ж полку; з 1781 — Лубен, пов. Київ, намісництва, 264 хати. 1787 в Березоточі 835 ж. чол. статі —різного звання казенні люди, козаки. Власники — колезький радник Олексій Семенов, снітинський сотник Тимофій Богдановський, військовий товариш Федір Коломієць.
З 1796 Б. у складі Малоросійської, з 1802 — Полтавської губернії. За переписом 1863 Березоточа — Засульської вольності Лубенського повіту, 275 дворів,
1920 ж., дерев. Покровська церква, винокурний з-д, 3 ярмарки на рік. За даними 1898 року Березоточа Вовчківської вольності налічує 2679 жителів. Населення займалося землеробством, чинбарством.
В 1900 році — у селі діяли 4 сільських
громади (казенна, козацька, 2 селян-власників), 406 дворів, 2718 ж. 1910 — 470 дворів, 2881 жителів, орної
землі — 3166 дес, всього посівів — 2648 дес, 2 парові млини, винокурний завод. Радянську владу проголошено в січні 1918. На 1926 в Березоточі Березотіцько'і сільради Вовчківського р ну 668 господарств, 3379 ж. У період цім. фашист, окупації (14.IX 1941 І9.ІХ 1943) до Німеччини вивезено 7 жителів села. У Березоточі розмістився радгосп «Дружба» виробиничого об'єднання «Лубнихімфарм», Українська дослідна станція лікарських рослин, середня школа, дільнична лікарня,
аптека, дитсадок, Будинок культури на 355 місць, швейна майстерня, кафе, комплексний приймальний пункт. Уродженцем Березоточі є заслужений артист УРСР А.І. Маховський.
Пам'ятка архітектури — Покровська церква (1866). У Березоточа братська могила радянських воїнів, загиблих (289 чол.) при визволенні 1943 села від нім.-фашист. загарбників, та пам'ятник (1957) землякам, полеглим у роки Великої Вітчизняної війни. Поселення скіфського часу.
| 