БІЛОЦЕРКІВКА — село Великобагачанського р-ну, центр сільс.
Ради нар. депутатів, якій підпорядковані села Герусівка, Дзюбівщина, Коноплянка, Красногорівка, Лугове, Морозівщина, 729 ж. (1990).
З 1660 — центр сотні. 1669
згадується як містечко Миргород,
полку. У січні 1696 Б. спалили
кримські татари, з 19.1 до 14.111
1709 була окупована швед, військами. Козаки Білоцерківської
сотні брали участь у боротьбі проти
шведів. У 18 ст. підпадають під
владу поміщиків Базилевських. У 1777—81 у селі відбулися заворушення, селяни спалили панський
маєток. До 1764 Б. — у складі
Миргород, полку, потім — Говтвянського ПОВ. Новорос. губ., з
1781 — Київ, намісництва. Діяли
Успенська, Воскресенська та Михайлівська церкви з школами грамоти, церковнопарафіяльна та міністерська школи. У 40-х рр. 19
ст. відкрилося парафіяльне училище Полтав. палати держ. маєтностей. За ревізією 1859 — 563
двори, 3445 ж.
Рад. владу проголошено у січні
1918. У 1920 Б. відійшла до Хорольського пов. Кременчуц. губ. У березні 1923 стала райцентром,
після розформування району ввійшла до складу новоутв. Великобагачанського р-ну. 28.11 1921 був
ств. комнезам. У період нім.-фа-
шист, окупації (14.ІХ 1941—24.ІХ
1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 119
чол. Жителі села боролися проти
ворога у складі партизан, загону.
У селі — колгосп «Жовтень»
(зериово-буряково-тваринницького
напряму), колгоспна ГЕС, буди
нок побуту, с. ш., лікарня, дитса
док, Будинок культури на 400
місць, б-ка (14,3 тис. од. зб.).
Білоцерківську школу закінчили
уродженці с. Красногорівки Герої Рад. Союзу С. Й. Василенко та
Ф. О. Василенко (1911—82).
| 