БОБРИК — село Гадяцького р-ну,
центр сільс. Ради нар. депутатів,
якій підпорядковане с. Педоричі.
Розташ. на лівому березі р. Псла,
за 22 км від райцентру і 24 км від
залізнич. ст. Гадяч. 882 ж. (1990).
Згадується в істор. документах
17 ст. Перші поселенці були з-за
Дніпра. 1719 Б. Веприцької сотні
Гадяцького полку було подаровано гетьманом І. Скоропадським
протопопу гадяцькому. З 1781 —
у складі Черніг., 1791 — Київ,
намісництв; 1796 — Малоросійсь-
кої, 1802 — Полтав. губ. 1847 у селі діяла сукноробна ф-ка колезького радника В. С. Масюкова. За
переписом 1859 Б.— Гадяцького
пов., 145 дворів, дерев, церква,
селітряний з-д. Після 1861 —
центр волості, дерев. Покровська
церква (1875). 1900. — 238 дворів,
1060 ж., діяли 2 селянські громади, 2 земських уч-ща, б-ка. У 1905
жителі села виступили проти пошишка. Виступ був придушений
ційськ. силою. Активні учасники: - А. І. Лисак, К. М. Нонка,
M Г. Вельбой — засуджені. 1910
Б. піднесено до Веприцької вол.
пов., 244 двори, 1634 ж. владу проголошено в січні 1918
. Після 1929 ств. колгоспи «Друга
п'ятирічка» та ім. Т. Г. Шевченка.
У 1923 ств. Бобрицький р-н
у складі Бобрицької, Перекопівсьіч її, Андріяшівської волостей.
Па 7.IX 1923 Б.— центр сільради,
якій підпорядковувалося 8 нас.
пунктів, 2515 ж. Під час нім.фашист. окупації (8.Х 1941—9.IX
1943) до Німеччини вивезено 111
чол. і половину села спалено. Тепер
у Б.— центр, садиба колгоспу
ім. М. О. Щорса (м'ясо-мол., зернові і тех. культури), відділення
зв'язку, неповна с. ш., профіти історій, фельдшерсько-акушер.
пункт, Будинок культури на 250
місць, б-ка (10,9 тис. од. зб.),
втор, музей (1964). Пам'ятники:
В. І. Леніну (1970), М. О. Щорсу
(1967); надгробки на трьох братських могилах рад. воїнів, загиблих
( 126 чол.) при визволенні 1943 села від нім.-фашист, загарбників
(1962, 1984, 1981), та пам'ятник
воїнам-односельцям, які полягли
( 132 чол.) на фронтах Великої
Вітчизн. війни (1952).
| 