ВАСИЛІВКА (кол. Кебенівка,
Кобекова, Кобеківка) — село
Полтав. р-ну, центр сільс. Ради
нар. депутатів, якій підпорядковані села Велике Ладижине і Мале
Ладижине. Розташ. біля р. Коломаку (ліва прит. Ворскли), за
34 км від Полтави і за 5 км від
залі, і. ст. «117-й км». Біля
села проходить автотраса Київ —
Харків. 716 ж. (1990). Село засн.
у 18 ст. поміщиком В. Кобекіним.
1859 у В.— 114 дворів, 718 ж.
(356 чол., 362 жін.). У селі діяла
дерев. Георгіївська церква (збуд.
1796—1806, перебуд. 1893, дзвіницю збуд. 1873). На дзвіниці був
дзвін вагою 22 пуди, подарований
церкві 1813 артилерійським капітаном Г. Пащенком. 1900 у В., яка
була волосним центром Полтав.
повіту,— 133 двори, 715 ж. (354
чол., 361 жін.). Відбувалося три
ярмарки на рік, була громада селян власників. Діяло дві земські
школи. У 1992 у В. відбувся селян, виступ проти поміщика.
Рад. владу проголошено в січні
1918. У 1926 у селі, яке було
центром сільради Руновщанського р-ну Полтав. округи, наліч.
148 дворів, 687 ж. У 1927 ств.
с.-г. артіль «Незаможник», у
1931 — колгосп «Іскра». З 24.IX
1941 по 21. IX 1943 село було
окуповано нім.-фашист, загарбниками. На тер. В.— колгосп ім.
Г. І. Петровського (напрям госп-
ва — зерново-тваринницький). Є
відділення зв'язку і Ощадбанку,
с. ш., амбулаторія, дитсадок, Будинок культури на 400 місць,
б-ка (10138 од. зб.). Встанов
лено Петровському Г. І. пам'ятник (1967). Споруджено пам'ятні
знаки: на братській могилі рад.
воїнів, полеглих (61 чол.) у 1943
під час визволення села від нім.-
фашист. загарбників, і на честь
воїнів-односельців, загиблих на
фронтах Вел. Вітчизн. війни. У
центрі села 1948 встановлено погруддя Д. К. Портненка — першого голови колгоспу, вбитого 1932.
Уродженцем с. Великого Ладижиного є укр. письменник Л. П.
Бразов (Безобразов).
| 