в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
Поки нерухомість у Львові продовжує розвиватися та нарощувати свої маштаби, ми повернемося на 300 років назад щоб пригадати деякі деталі спорудження нерухомості перед Полтавською битвою.
Солдати займаються в'язанням "турів" — плетених з очерету циліндричних кошиків, наповнених сумішшю піску та каміння. Зводили редути та ретраншементи.
"Редут" — фортифікаційна споруда для кругової оборони, з валом та ровом. Найпоширеніший тип — прямокутний, але існували й п'яти- та шестикутні.
"Ретраншемент" — фортифікаційна споруда, що розташовувалася позаду від основної позиції, котра оборонялася. У разі захоплення головної позиції супротивником він був вимушений продовжувати атаки.
Для блокади Полтави, звідки все ще була загроза вилазок, залишався загін у складі двох рот Лейбгвардії піхотного полку, Крунеборзького та Сьодерманландського піхотних полків, чотирьох рот Лейбдрагунського полку та 30 рейтарів з 2 гарматами. Разом зі шведами також залишилася частина запорозької піхоти, чисельність якої, ймовірно, не перевищувала 1 000-1 500 чоловік. Загалом облоговий загін нараховував близько 3 000 вояків (переважно піхоти), що дозволяло досить надійно забезпечити праве крило й тил шведсько-української армії від несподіваних атак «полтавских сидельцев».
Обоз королівської армії та гетьманського війська було розміщено біля с. Пушкарівки. Тут знаходилися частина королівського двору, гетьманська ставка Івана Мазепи, офіцерські дружини й діти, хворі, поранені, обозова обслуга та артилерійський полк з 28 гарматами, не задіяними в битві. З обозових возів і коляс було влаштовано вагенбург (укріплений табір), для охорони якого задіювалися гетьманські полки (найманці та реєстрові козаки), а також запорожці, сукупна кількість яких оцінювалася шведами від 3 000 до 4 000 вояків. Окрім них, тут перебували три рейтарські та чотири драгунські полки загальною чисельністю близько 2 000 вершників.
Ще 2 000 чоловік кінноти було розсіяно на правому крилі шведської армії вздовж нижньої течії Ворскли для охорони комунікацій.
